Наочні уроки Христа

Час

Наш час належить Богові. Йому належить кожна мить нашого життя, і нашим найурочистішим обов'язком є використання цього дару для Його слави. Про жоден із даних Богом талантів Він не вимагатиме такого строгого звіту, як про наш час. НУХ 239.3

Цінність часу незмірна. Христос уважав кожний момент дорогоцінним, таким же повинні вважати його і ми. Життя надто коротке, щоб марно витрачати його. У нашому розпорядженні лише небагато днів випробування, аби приготуватися до вічності. У нас нема часу, щоб його марнувати, проводити його в егоїстичних задоволеннях, потурати гріху. Саме зараз ми повинні формувати характер для майбутнього безсмертного життя. Саме зараз необхідно підготуватися до слідчого суду. НУХ 240.1

Людська сім'я, щойно народившись, відразу почала помирати, і вся безперервна людська праця перетворюється на ніщо без справжнього знання про вічне життя. Людина, котра цінує час як день, дарований їй для праці, удостоїться небесних осель та безсмертного життя. Така людина виправдає своє народження. Ми повинні викупляти час. Даремно витрачений час неможливо відтворити. Ми не можемо повернути назад жодної миті. Єдиний спосіб викупити час — максимально використати те, що в нас залишається, ставши співпрацівниками з Богом у Його великому Плані викуплення. НУХ 240.2

Якщо хтось так чинить, у ньому відбувається перетворення характеру. Він стає сином Бога, членом царської сім'ї, дитиною Небесного Царя. Він гідний бути товаришем ангелам. НУХ 240.3

Нині — наш час працювати задля спасіння ближніх. Деякі вважають: якщо вони дають гроші на справу Христа, — це все, що від них вимагається; дорогоцінний час, коли можна було б особисто послужити Йому, минає невикористаним. Здійснювати активне служіння для Бога — перевага й обов'язок усіх, хто має здоров'я і силу. Усі мають працювати для навернення душ до Христа. Грошові пожертвування не можуть замінити цієї праці. НУХ 240.4

Кожен момент несе вічні наслідки. Ми повинні стояти, як солдати на варті, готові служити за першим покликом. Теперішня нагода сказати слово життя потребуючій душі може більше ніколи не повторитися. Бог може сказати тій людині: “Цієї ночі душу твою зажадають від тебе” (Луки 12:20), і через нашу байдужість вона може бути неготовою. Як же ми дамо звіт Богові великого судного дня? НУХ 240.5

Життя надто важливе, аби його поглинали дочасні земні справи, рутина турбот і тривог про речі, дуже мізерні в порівнянні з вічністю. Однак Бог покликав нас служити Йому і в дочасних справах життя. Старанність у цій праці є такою ж невід'ємною частиною правдивої релігії, як і посвячення. Біблія не схвалює неробство. Це найбільше прокляття, що уражає наш світ. Кожна справді навернена людина буде старанним працівником. НУХ 241.1

Від правильного використання часу залежить успіх в досягненні знань та ментальної культури. Розвиткові інтелекту не можуть перешкодити бідність, скромне походження чи несприятливе оточення. Потрібно лише цінувати як скарб кожний момент часу. Кілька моментів тут і кілька там, змарнованих у пустій розмові; ранні години, так часто проведені в ліжку; час у поїздках у трамваї чи поїзді або чеканні на станції; хвилини, витрачені на очікування їжі або тих, що запізнюються на призначену зустріч, — якби під рукою була книга і ці відрізки часу були використані для навчання, читання або роздумів, — чого тільки не можна було б зробити! Рішучість у досягненні мети, наполегливість у праці й ретельна економія часу дадуть людям можливість здобути знання та виховати дисципліну розуму, що зроблять їх здатними обіймати майже будь-яку впливову, важливу посаду. НУХ 241.2

Обов'язок кожного християнина — привчати себе до порядку, старанності, швидкого вирішення справ. Немає жодного вибачення будь-якій повільній невмілій роботі. Якщо людина постійно в роботі, проте вона залишається незавершеною, значить розум і серце не віддані їй. Хто повільний у роботі і приносить збитки, той має усвідомити, що ці вади потрібно виправити. Йому слід вправляти розум, плануючи так використати час, щоб одержати найкращі результати. Організований методичний підхід дозволить одним виконати за п'ять годин те, на що в інших піде десять. Деякі постійно зайняті домашньою роботою не тому, що в них її так багато, натомість вони не планують так, аби економити час. Своєю повільністю, зволіканням вони створюють велику роботу з малої. Однак усі, хто захоче, можуть перемогти ці звички метушливості й повільності. У своїй роботі необхідно поставити певну мету. Визначивши, скільки часу потрібно для даного завдання, докладіть усіх зусиль, аби завершити його в зазначений час. Тренування сили волі змусить руки рухатися спритніше. НУХ 241.3

Через брак рішучості в тому, щоб узяти себе в руки і провести реформу в житті, люди поневолені стереотипами невірного способу дій; проте розвиваючи свої здібності, можуть навчитися виконувати роботу якнайкраще. І тоді вони будуть потрібними всюди. Їх будуть високо цінувати, бо вони того варті. НУХ 242.1

Багато хто з дітей та молоді надаремно витрачають той час, який можна було б використати для виконання домашніх обов'язків, виявляючи в такий спосіб любов до батька й матері. Молодь могла б узяти на свої дужі молоді плечі чимало обов'язків, які хтось має нести. НУХ 242.2

Життя Христа з ранніх років було життям серйозної діяльності. Він жив не для того, щоб догоджати Собі. Він був Сином Вічного Бога, однак працював у теслярській майстерні разом зі Своїм батьком Йосипом. Його ремесло мало особливе значення. Христос прийшов у наш світ як будівничий характеру, уся Його робота як така була досконалою. Свою світську роботу Він здійснював з такою ж досконалістю, як і працю для людських характерів, котрі перетворював Своєю Божественною силою. Він — наш приклад. НУХ 242.3

Батьки повинні навчати своїх дітей цінувати і правильно використовувати час. Навчайте їх, що праця для Божої слави та благословення людей гідна наполегливих зусиль. Навіть у свої ранні роки діти можуть бути місіонерами для Бога. НУХ 242.4

Батьки не можуть припустити більшого гріха, ніж дозволяти своїм дітям нічого не робити. Діти скоро привчаються любити неробство і виростають ледачими, безпорадними людьми. Ставши достатньо дорослими, аби самостійно заробляти на життя, і знайшовши роботу, працюють ліниво й байдуже, однак очікують такої платні, як за повноцінну роботу. Між цим класом працівників і тими, хто усвідомлює необхідність бути вірним управителем, існує величезна різниця. НУХ 242.5

Ледаче, недбале ставлення до світської роботи пошириться і на релігійне життя, роблячи таку людину непридатною до будь-якого корисного служіння для Бога. Багато хто завдяки старанній праці могли б стати благословенням для світу, проте знівечили себе через неробство. Бездіяльність, безцільність відкривають двері для тисяч спокус. Погані товариства, згубні звички розбещують розум і душу, унаслідок чого людина збирає врожай як для цього життя, так і прийдешнього. НУХ 243.1

Якою б не була наша робота, Слово Боже навчає: “…у наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господеві служіть”. “Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби”, знаючи, “що від Господа одержите нагороду — спадщину; адже Господеві Христові служите!” (Римл.12:11; Екл.9:10; Колос.3:24). НУХ 243.2